Український кодекс ввічливості

Хоча наше століття невпинно прямує в бік спрощення манер, проте й досі неабияке значення має оволодіння «кодексом ввічливості» - адже через свою чемність ми нічого не втрачаємо, а навпаки примножуємо. А оскільки спочатку було слово, то ми віддаємо шану передусім мовленнєвому етикетові, який сформувався в українській мові протягом багатьох століть.
В українській мові найбільш уживаними, стилістично нейтральними висловами подяки є терміни дякую і спасибі, які можуть мати при собі слова, що посилюють вираження вдячності: дуже, сердечне, щиро, красно сердечно тощо.
Вислів дякую (є особливою формою дієслова дякувати) вживається у багатьох слов’янських мовах: білоруській, польській, чеській, словацькій тощо.
за даними етимологічного словника, це слово запозичене з німецької через польську (у закарпатські говори, можливо, через словацьку), у російській не вживається. Первісне значення пов’язується зі словом думка у розумінні: «ви мені зробили добро, я думаю, я пам’ятаю про це». Підкреслення вияву вдячності досягається за допомогою загальноприйнятих слів: щиросердно, сердечно, красно тощо.
Вислів спасибі більш поширений у Східній Україні. Первісне значення «спаси біг» стерлося у свідомості тих, хто розмовляє, про що і свідчить редуковано-зрощена форма. У мовленні спасибі часто поєднується з прикметниками щире, велике, сердечне.
Слід зазначити, що народним етикетом передбачаються репліки-відповіді на подяку, їх вибір залежить від того, за що дякується: коли за їстівне, тоді відповідається на здоров’я або їжте на здоров’я, коли за якусь річ із одягу – то зноси(-іть) здоров(-а, -і), однак здебільшого поширена відповідь на подяку – прошу і будь ласка.
В умовах піднесеної тональності спілкування, в офіційних ситуаціях слова подяки можуть уживатися із дієслівною формою дозвольте, дозвольте подякувати вам за… Таке саме стилістичне забарвлення мають й інші конструкції. У висловах подяки особливо яскраво виражається функція ввічливості, і тому їх використання належить до обов’язкових етикетних настанов.
Вибачитися – просити вибачення, усвідомлюючи свою провину, вибачити ж – виявляти поблажливість, прощати провину. отже, ситуація вибачення – передусім усвідомлення своєї вини і намагання її спокутувати за допомогою спеціальних висловів. Вибачення завжди супроводжується проханням, навіть якщо виражене лише інтонаційно, без слів. В українській мові існують стереотипні вирази вибачення, вибір їх залежить від «величини», «розміру» вини, проступку, за які просять вибачити.
Найбільш уживаним і стилістично нейтральним є вибачте (вибач, вибачай, вибачайте), використовуване в ситуації невеликої провини. інколи вислів вибачайте (вибач) уживається як увічливе заперечення, вияв незгоди.
Підкреслено ввічливою вибачальною формулою є вибачте ласкаво. При вживанні неприємних або непристойних і подібних їм слів вживається вираз вибачайте (вибач) на цьому (на цім) слові.
Вислів вибачте (вибач) запозичено українською мовою з польської, де воно первісно означало «побачити, роздивитися, розпізнати»,. Часто можна почути у ситуації вибачення зворотну форму вибачаюсь. однак вибачаюсь не може бути рекомендований як вислів вибачення, оскільки за своєю граматичною формою це слово означає дію, спрямовану на діючу особу. отже, вибачаюсь – «сам себе вибачаю», тобто його використання суперечить змісту самої етикетної ситуації, меті вживання висловів вибачення.
У західних областях України поширені вибач альні вислови перепрошую, за перепрошенням, які є кальками з польської. Ці слова ніяк не хочуть уступити місця чисто українським народним: вибач, вибачай, вибачте, вибачайте (будь ласка), прошу у вас вибачення.
У розмовному мовленні вживаються як вибач альні вислови даруйте (даруй), прошу дарувати, даруйте ласкаво, даруйте на слові. як вибачення за серйозну провину, великий проступок уживається простіть (прости). Прости, простіть може вживатися при зверненні до кого-небудь у значенні ввічливого попередження про щось не зовсім приємне з погляду мовця.
Особливе місце серед «ввічливих» виразів належить висловам привернення уваги. як правило, вони використовуються у ситуації вибачення, прохання, запрошення. В українській мові це такі мовні одиниці: будь ласка; коли (як, якщо) буде (твоя, ваша тощо) ласка; з ласки вашої (твоєї); будь ласкавий; будь ласкав; будьте ласкаві; будьте люб’язні. Характерною ознакою цих висловів є те, що сюди входять слова з коренем ласк- і люб-. Отже, «ввічливими» виразами ми засвідчуємо доброзичливе, привітне ставлення до співрозмовника, що лежить в основі етикетного спілкування.
Форми множини будьте ласкаві, якщо ваша ласка, з ласки вашої відомі в ситуації чемного звертання до старших із проханням і порівняно з попереднім мають вищий ступінь увічливості, а отже, характерні для піднесеної тональності спілкування. особливою витонченістю вирізняється вислів будьте люб’язні, поширений серед інтелігенції старшого покоління.
Упродовж століть наш народ використовував дві основні форми звертання: типову українську добродію і західнослав’янську пане, пані. добродію, добродійко – специфічно українське шанобливо ввічливе звертання як до знайомого, так і до незнайомого. Внутрішня форма його прозора, не викликає ніяких негативних асоціацій і не містить соціального змісту. звертання добродію (добродійко) вживалися самостійно і в поєднанні з етикетними означеннями: шановний(-а), ласкавий(-а), високошановний(-а), вельмишановний(-а), високоповажний(-а), та з іменем по-батькові. Уживаються добродій (добродійка) і як увічлива форма згадування про відсутню людину. Гадаємо, таке шляхетне і дуже зручне звертання несправедливо викинуте з ужитку в нашій мові, тож потрібна його реабілітація. Зрештою, ми є свідками, як воно владно і природно повертається в наш мовленнєвий етикет.
Шанобливо ввічливі форми звертання пане, пані, панове поширилися в українській мові під впливом польської, цим і пояснюється те, що вживання їх переважає в західних областях України. Згодом це слово узвичаїлося як увічлива форма згадування або звертання до людей незалежно від соціального стану. Етикетне звертання пане (пані, панове) можуть уживатися самостійно або в поєднанні з іменем, прізвищем, назвою особи за фахом чи родом діяльності. при спілкуванні в піднесеній тональності, наприклад, у листах, ці звертання вживалися з означенням шановний, вельмишановний, високоповажний.
Визначальними етнопсихологічними особливостями українського етикету є передусім доброта, сердечність, простота, щирість і ніжність. на мовному рівні це виявляється в тому, що:
· стрижневим словом багатьох висловів українського мовленнєвого етикету є слова з коренем добр-, здоров-: добридень, добривечір, добрий ранок, добридосвідок, на все добре, добродію; здоров був, здорові були, доброго здоров’я, дай Боже здоров’я, здрастуй (-те) тощо;
· наявна велика кількість слів-звертань із пестливими суфіксами: голубонько, соколику, матінко, матусю, таточку, дідусю, бабусю, бабцю, сестричко, братику тощо; у багатьох етикетних висловах виступає слово із коренем ласк-: будь ласка (будьте ласкаві), ласкаво прошу, з вашої ласки тощо;
· є багато висловів, які первинною своєю семантикою виражають доброзичливість: будьте щасливі, Боже поможи, дай Боже щастя тощо.
Те,що люди мають ставитися один до одного ввічливо, з пошаною, відображено і в народній мудрості – прислів’ях:
· Ласкаве слово – що весняний день.
· «Будь ласка» не кланяється, а спасибі спини не гне.
· Ввічливе слово – цілюще повітря.
· Поводься з людьми так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою.
· Від теплого слова й лід розмерзає.
· Шабля ранить голову, а слово – душу.
· Удар забувається, слово пам’ятається.
· Дурний язик голові не приятель.
· Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
· Ніщо не дається так дешево і ніщо не цінується так дорого, як ввічливість.
Давайте не будемо порушувати давні українські традиції, а будемо продовжувати їх і примножувати, будемо шанувати один одного, а вірними помічниками нам в цьому стануть ввічливі слова.

Картинки по запросу рисунок мальчик в украинском костюме

ВКЛАДЕННЯ

Кiлькiсть переглядiв: 209

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Грудень 2019 Наступна
ПВСЧПСН
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031