/Files/images/ade796f2b457c7e327de75448f0bde2b.jpg

КОНВЕНЦІЯ ПРО ПРАВА ДИТИНИ


Пам'ятка для батьків з правового виховання

«Мистецтво бути батьком»

1. Ваш малюк ні в чому не винен перед Вами. Ні в тому, що з'явився на світ. Ні в тому, що створив Вам додаткові труднощі. Ні в тому, що не дав очікуваного щастя. Ні в тому, що не виправдав вашого очікування. І Ви не вправі вимагати, щоб він вирішував Вам ці проблеми.
2. Ваша дитина - не Ваша власність, а самостійна людина. І вирішувати до кінця її долю, а тим більше ламати на свій розсуд їй життя Ви не маєте право. Ви можете лише допомогти їй вибрати життєвий шлях, вивчивши її здібності і інтереси і створивши умови для їх ре­алізації.
3. Ваша дитина далеко не завжди буде слухняною і милою. Її упертість і капризи так само неминучі, як сам факт її присутності в родині.
4. У багатьох примхах й витівках малюка винні Ви самі, тому що вчасно не зрозуміли його, не бажаючи приймати його таким, який він є.
5. Ви повинні завжди вірити в краще, що є у Вашому малюку. Бути впевнениму в тому,що рано чи пізно це найкраще неодмінно проявиться.

Караючи, подумай: навіщо?


СІМ ПРАВИЛ ПРО ПОКАРАННЯ ДІТЕЙ
ВІД ВОЛОДИМИРА ЛЕВІ

1. Покарання не повинне шкодити здоров’ю – не фізичному, не психічному. Більше того, по ідеї покарання має бути корисним, чи не так? Ніхто не сперечається. Проте той, хто карає, забуває подумати…

2. Якщо є сумнів, що краще не карати – не карайте. Навіть якщо зрозуміли, що зазвичай занадто м’які, довірливі і нерішучі. Ніякої «профілактики» і ніяких покарань «про всяк випадок»!

3. За один раз – одне. Навіть якщо провин здійснено одразу неймовірна множина, покарання може бути суворим, але тільки одне за усе разом, а не поодинці за кожен невірний вчинок. Салат з покарань – страва не для дитячої душі! Покарання – не за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали й нагороди. Ніколи не віднімайте подарованого вами чи кимось іншим – ніколи! Відмінити можна лише покарання. Навіть якщо набешкетував так, що гірше не буває, навіть якщо підняв на вас руку, але сьогодні ж допоміг хворому, захистив слабкого… Не заважайте дитині бути різною.

4. Термін «давності». Краще не карати, ніж карати із запізненням. Деякі занадто послідовні вихователі сварять і карають дітей за провини, виявлені через місяць, а то й рік (щось зіпсував, стягнув, напакостив), забуваючи, що навіть в суворих дорослих законах береться до уваги термін давності правопорушення. Облишити. Пробачити. Є ризик навіяти маленькому негідникові думку про можливу безкарність? Звичайно. Але цей ризик не такий страшний порівняно з ризиком затримки духовного розвитку. Запізнілі покарання навіюють дитині минуле, не дають бути іншою.

5. Покараний - пробачений. Інцидент вичерпаний – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилося. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

6. Без приниження. Щоб там не трапилось, якою б не була провина, покарання не повинне сприйматися дитиною як торжество вашої сили над його слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ми несправедливі, покарання подіє тільки у зворотному напрямку!

7. Дитина не повинна боятися покарання. Не покарання вона повинна боятися, не гніву нашого, а нашого засмучення.

Не можна карати та сварити:

  • коли хворий, погано почувається або ще не зовсім одужав після хвороби – психіка особливо вразлива, реакції непередбачені;
  • коли їсть; після сну; перед сном; під час гри; під час роботи;
  • одразу після фізичної або духовної травми (падіння, бійка, нещасний випадок, погана оцінка, будь-яка невдача, нехай навіть в цій невдачі винен тільки він сам) – треба, принаймні, перечекати, поки вгамується гострий біль (це не означає, що потрібно обов’язково кидатися втішати);
  • коли не справляється: із страхом, з неуважністю, з лінню, з рухливістю, з дратівливістю, з будь-яким недоліком, додаючи щирих старань, коли проявляється нездатність, нетямущість, незручність, дурість, недосвідченість – одне слово, в усіх випадках, коли що-небудь не виходить;
  • коли внутрішні мотиви проступку, найдрібнішого або найстрашнішого, нам не зрозумілі;
  • коли самі ми не свої; коли втомилися, засмучені або роздратовані з якихось своїх причин – у такому стані гнів завжди неправдивий.

Відкрийте дитині свою любов

Не прагніть до віртуозного виконання материнської ролі. У спілкуванні з дитиною немає і не може бути заборонених емоцій, але за однієї умови: він не повинен сумніватися в безспірності вашої любові. Малюк повинен відчувати, що ваше невдоволення, роздратування або гнів викликані його вчин­ком, а не ним самим. Ваша дитина не може бути поганим, тому що він дитина і тому що він ваш.

Три способи відкрити дитині свою любов


1. Слово

Називайте дитину ласкавими іменами, придумуйте домашні прізвиська, розповідайте казки, співайте колискові, і нехай у вашому голосі звучить ніжність, ніжність і тільки ніжність.

2. Дотик.

Іноді достатньо взяти дитину за руку, погладити по волоссю, поцілувати, щоб вона перестав плакати і вередувати. А тому як можна більше пестіть свою дитину, не звертаючи уваги на поради досвідчених батьків. Психологи прийшли до висно­вку, що фізичний контакт з матір'ю стимулює фізіологічний та емоційний розвиток дитини. Переласкати її, вважають психологи, неможливо.

3. Погляд.

Не розмовляйте з дитиною, стоячи до неї спиною або впівоберта, не кричіть їй з сусідньої кімнати. Підійдіть, подивіться їй в очі і скажіть те, що хочете.
Кiлькiсть переглядiв: 195

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Грудень 2019 Наступна
ПВСЧПСН
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031