Готуємось до школи



Наші діти так швидко ростуть... Я гадаю, скоріш за все, ви це вже помітили.
Згадайте, якими ви були щасливими від першого слова, яке злетіло з вуст вашого малюка, а промайнула мить і він зробив перші кроки. І здається, ще вчора його маленькі ніжки вперше перейшли поріг садочка... Ці події - незабутні. Чи не так? Пройде зовсім небагато часу, ви незчуєтесь, як уже з таким хвилюванням і трепетом - ведете майбутнього школярика до "Храму знань", як колись ваші батьки поспішали із своїми первачками на перший дзвоник. Цей день повинен бути святковим і світлим, адже дитина запам'ятає його на все життя. Тому й необхідно підготуватись до нього завчасно.

Пропоную вам невеличкий план дій, коли вашому чаду виповниться п'ять років. І, на мою думку, це є граничним віком у підготовці до школи.
Отже, Крок перший

Потрібно знайти школу у яку малюк ходив би залюбки. Із першими днями осені, зробіть своєрідну цільову прогулянку разом із дитиною, адже вона хоч і маленька, але вже особистість і врахування її думки, щодо цього питання - буде неабияким підгрунттям для моральної підготовки.І не забувайте, що саме вона буде навчатись у вибраному закладі найближчі дванадцять років. Хочу полегшити ваш вибір, запропонувавши критерії на які слід звернути особливу увагу:
близькість і безпечність шляху від вашого будинку до школи;
рівень матеріальної бази;
організація дозвілля (наявність груп продовженого дня, а також гуртків);
їдальня (її санітарні умови,якість і вартість обідів);
зверніть увагу у якому стані спортивний майданчик і зал).

Крок другий

Якщо школу визначено - поцікавтесь, чи існують при ній підготовчі курси. За відсутності таких, дізнайтесь базовий рівень знань необхідний для зарахування до школи. Але за їх наявності неодмінно запишіть туди свого дошколярика. Це буде більш м'який перехід від безтурботного дитинства -до першої відповідальності і обов'язків.Крім того, на цих уроках викладачі готують своїх майбутніх першокласників. При цьому, мушу зазначити, що ці класи у деяких школах не безкоштовні.
Крок третій

Він має скоріше матеріальній аспект, а ніж організаційний. Його підготовка розпочинається десь близько з червня - місяця. Підберіть шкільну форму,спортивний одяг, взуття - відповідно до вимог вибраного вами закладу. Далі за рекомендацією вчителя потрібно придбати канцелярське приладдя: зошити і альбоми виготовлені з якісного паперу; безпечні точили; ручки й олівці як прості, так і кольорові, але пам'ятайте вони мають бути зручними при написані,а чорнила із паст не повинне розтікатись; різноманітні обгортки для зошитів та книжок; пенали не громіздкі але місткі; лінійки із чіткими лініями і розмітками. Купуючи гумку, надавайте перевагу не так яскравим і пахучим, як тим, які при стиранні не залишають плям ...Обираючи ранець,зауважте на його якість. Зверніть увагу на правильність кріплення та розташування ремінців. І взагалі вибір портфелика нагадує цілу науку,але гадаю, ввічливі продавці з радістю допоможуть знайти вам гідний варіант, який не тільки задовольнить можливості вашого гаманця, але й бажання дитини.

А на завершення, коли усе вже зроблено та зібрано, без зайвих вагань, першого вересня крокуйте до школи, у захоплюючу "країну знань». Батьківська впевненість і турбота додасть наснаги вашим уже школярам, які цього дня трішечки підросли, але ще такі маленькі. В них попереду ще багато досягнень.

БАТЬКАМ ДІТЕЙ П’ЯТИРІЧНОГО ВІКУ

Нові ранці, парадна форма, зворушливі банти і пишні букети квітів... “Перший раз у перший клас”, безумовно, не тільки запам’ятається на все життя, а й викликає спектр різноманітних емоцій у малюка, який ще вчора безтурботно бавився в пісочниці, а нині має опановувати непросту науку спілкування з одно класниками та вчителями, призвичаюватися до нового режиму дня і разом зі шкільною формою приміряти новий соціальний статус – “учень”. І щоб ці яскраві емоції органічно перейшли у спокійне і зважене річище шкільних буднів, батькам дітей п’ятирічного віку не можна забувати про деякі “золоті” правила.

ЗА ОДИН РІК ДО ШКОЛИ

  • Заздалегідь привчайте дитину до відповідного розпорядку дня, особливо якщо вона не відвідує дошкільного закладу;
  • Демонструйте любов до дитини незалежно від її успішності. Вона повинна відчувати, що дорога вам завжди, незважаючи на те, чи збігаються її досягнення з вашими уявленнями й вимогами. Таке ставлення допоможе сформувати в дитини стійку позитивну самооцінку на все життя;
  • Говоріть із дитиною щодня про всі дрібниці, про складні і приємні події, про її відчуття від тих чи інших справ, про майбутнє шкільне життя;
  • Ще до школи варто з’ясувати нахили малюка і розпочати заняття хореографією,спортом, музикою, малюванням, допомогти спрямовано витрачати енергію до початку шкільного навчання і досягти позитивних результатів у тій справі, що подобається саме йому, а не тільки вам;
  • Розвивайте увагу, пам’ять, мислення малюка за допомогою спеціальних вправ;
  • Учіть дитину висловлювати свої думки, переказувати оповідання, мультфільми, події;
  • Розвивайте дрібні м’язи рук за допомогою ліплення, малювання, аплікацій, нанизування намистинок, складання пазлів тощо;
  • У кожної дитини – свій темперамент, потреби, інтереси і симпатії; поважайте її неповторність;
  • Не перетворюйте дитину на засіб вашого самоствердження. Роздивіться у малюкові не продовження вашого “Я”, а окрему особистість. Тоді ви будете здатні зрозуміти, що їй справді потрібно, а що ні;
  • Намагайтеся, щоб дитина не відчувала браку любові та різноманітності вражень, але не мучтеся, якщо не можете виконати всіх її прохань та бажань: батькам теж необхідно “жити”;
  • Стільки уваги, як удома, дитина, в принципі, не може отримати ніде. Батьки не мусять вчити дитину читати, рахувати, писати, їм треба лише розвинути любов до навчання;
  • Навчайте через гру, в якій активно і рівноправно беруть участь батьки. Навчайте систематично: 10-15 хвилин щодня дадуть більший результат, ніж година – дві у вихідні дні;
  • Повірте в неповторність і унікальність вашої дитини. Адже вона – точна ваша копія. Знайдіть для своїх діток куточок у вашому батьківському серці!

Якщо ж батькам не вдається досягти позитивного результату, їм обов’язково варто ще до вступу дитини до школи звернутися по консультацію до фахівців.

Підготовка до школи в шестирічному віці дитини полягає звичайно першочергове місце в житті родини.

З наближенням вересня, напевно, перед кожними батьками шестирічки встає вибір: віддавати дитину в школу з шести років або почекати ще рік. "Чи готова моя дитина до школи?", "Впорається вона зі шкільною програмою?", "Не віднімаємо ми у шестирічки безтурботне дитинство, відправивши її в школу?" - Це лише деякі питання, якими задаються батьки дитини старшого шкільного віку. При прийомі дитини в перший клас від неї, як правило, потрібні знання букв, вміння описувати картинки, читати, вирішувати нескладні арифметичні задачки. Не секрет також, що щоб потрапити в спеціалізовану школу вимоги набагато вищі, тому батьки дошкільнят посилено вчать своїх діток читати, писати, рахувати. Багато дітей ідуть до школи, вміючи говорити по-англійськи. При цьому психологічної готовності дитини до школи приділяється недостатньо уваги, як з боку батьків, так і, найчастіше, з боку педагогів. В результаті шестирічка, блискуче декламує Пушкіна, вміє легко складати числа в межах сотні, на уроці втрачається, не може зосередити увагу на предметі, на уроці грає, приносить додому погані оцінки, внаслідок чого страждають самооцінка і мотивація до подальшого навчання. А все тому, що готовність до школи не вимірюється кількістю англійських слів, завчених Вашим шестирічкою на заняттях в дитячому саду.

Так в чому ж тоді полягає підготовка до школи?

Перш за все, це такий рівень психічного розвитку дитини, який дозволяє їй успішно засвоювати шкільну програму. Перейти на цей рівень розвитку можливо тільки після завершення попереднього. У дошкільному віці провідним видом діяльності дитини є гра. Гра - дуже важливе заняття в цьому віковому періоді: саме в ній відбувається розвиток. Тільки награвшись сповна і повністю вичерпавши свої можливості на цьому етапі, дитина в стані безболісно перейти на навчальну діяльність. Висновок простий: спочатку дайте дитині награтися! Це зовсім не означає, що дитина перестане грати в шкільному віці. Просто гра займе вже не таку важливу роль у житті школяра.

Готуємо шестирічку до школи: корисні поради.

Підготовка до школи, та психологічна готовність Вашої дитини покоїться «на трьох китах»: інтелектуальної готовності, спілкування в процесі навчання і мотивації до навчання. Показниками інтелектуальної готовності є розвиток мислення й мови, тому учити дитину будувати міркування, самостійно робити висновки, позначати причинно-наслідкові зв'язки між подіями, використовуючи спілки «тому, що», «тому», «так як». Після прочитання оповідання, казки, вірша задайте дитині кілька нескладних питань за змістом, потім попросіть її переказати своїми словами зміст твору. На більш складному етапі можна спробувати проаналізувати текст на більш глибокому рівні: «Як ти думаєш, чому герой так вчинив?», «Як би ти вчинив на його місці?», «Як ти вважаєш, що хотів сказати нам автор цієї казки?». Вчіть дитину мислити логічно. Існує безліч ігор на розвиток логіки. Запропонуйте дитині кілька картинок, серед яких всі крім однієї можна віднести до якої-небудь групи предметів (наприклад, каструля, сковорода, ложка, м'яч), попросіть її виключити «зайву» картинку. Особливу увагу приділити орієнтації дитини в просторі: чи правильно дитина розуміє просторові орієнтири «направо», «наліво», «вперед», «назад», «зверху», «знизу», «між». Для розвитку орієнтації в просторі прекрасно підійде гра «Знайди скарб»: ведучий пропонує дітям відшукати скарб (це може бути шоколадка, іграшка, будь-який предмет), орієнтуючись на мовний покажчик («Поверни наліво і зроби п'ять кроків» і т.п.) приділіть також увагу моториці руки, адже першокласникам доводиться багато писати: пропонуйте дитині ліпити, малювати, вирізати. Підключіть до цієї діяльності розвиток мови («Що в тебе вийшло?», «Хто це?", "Як його звати?», «Де він живе?», «Як у тебе вийшло це змайструвати?», «Що ти робив спочатку?»,«А потім? "). Уміння дитини спілкуватися з учителем і з однокласниками в процесі навчання, а також адекватна самооцінка дитини не менш важливі, ніж інтелектуальна готовність, тому постарайтеся програти з дитиною соціальні ролі «учитель-учень», дошколята дуже люблять грати в школу.

І, нарешті, мотивація шестирічки щодо навчання та підготовка до школи. Бажання вчитися дорогого коштує, тому як можна частіше хваліть свого шестирічку за різні дрібні успіхи. В разі невдачі не сваріть його і ні в якому разі не порівнюйте його з іншими дітьми. Коли Ваша дитина піде в школу, не примушуйте її працювати на «оцінку». Не варто занадто поспішати. Не дарма психологи вважають ідеальним віком для початку шкільного життя вік 6,5 - 7 років. Шестирічкам набагато важче влитися в шкільне життя, ніж семирічним дітям. Однак це статистика. Універсального віку, сприятливого для вступу в шкільне життя, не існує. Чи варто говорити, що батьки знають свого шестирічку набагато краще, ніж самий досвідчений дитячий психолог. Живіть інтересами дитини, займайтеся з нею, і Ви самі відчуєте, коли дитина буде готова до школи психологічно. Завдання батьків на етапі «підготовка до школи»: допомогти дитині «дозріти» до школи, ні в якому разі не підганяючи цей процес.

ВАША ДИТИНИ ІДЕ У ПЕРШИЙ КЛАС

Коли домашня дитина стає першокласником, то в його житті з'являється відповідальність і важливість, змінюється обстановка і коло знайомих. Як би добре не був би підготовлений малюк до школи, такий період є для нього великим навантаженням. Батькам дуже важливо допомагати йому в адаптації до нового життя.

Домашня дитина, яку виховували батьки без дитячого саду, може зіткнутися з деякими специфічними труднощами, які пов'язані з адаптацією у шкільному колективі. Фахівці кажуть, що гармонійно вписатися в нього в 6-7 років складніше, ніж в 2-4 роки. Адже вихователі дитячого саду всю свою увагу приділяють взаєминам дітей, а в школі головним є процес навчання.

Домашня дитина зможе зіткнутися з головною проблемою - це відсутність досвіду спілкування в дитячому суспільстві. У малюка, який не ходить в дитячий сад зазвичай відсутня комунікативна готовність до школи. Для того, щоб такі діти оволоділи навичками діяти спільно, грати, поступатися, підкорятися, необхідно записувати дитину на різні творчі заняття або розвиваючі та спортивні секції. Також помічником буде дворова гра з сусідськими хлопцями.

Батькам важливо, не прощати перших проявів дитячої егоїзму. Якщо домашня дитина поводиться подібним чином, то потрібно знайти спосіб, щоб пояснити дитині елементарні правила і норми, які необхідно виконувати при взаємодіях з оточуючими. Коли домашня дитина йде в перший клас, вона повинна розуміти, що вона не центр всесвіту, що в оточуючих її людей є свої потреби та бажання. Батькам потрібно частіше грати з малюком у рольові ігри. Так він навчиться узгоджувати свої дії з ким-то еще. Домашня дитина повинна вміти не лише брати, а й віддавати. Завдання мам і тат - навчити її цьому.

Батькам потрібно орієнтувати дитину на процес навчання. Школа повинна залучати малюка своєю основною діяльністю, тобто навчанням. Потрібно розповідати дитині, що вона буде вивчати в школі, як проходять уроки, як потрібно відповідати і як важливо і цікаво дізнаватися багато нового кожен день.

Домашня дитина може панічно боятися вчителя. У неї може відключатися увагу на уроках. Такий відхід у себе викликаний страхами малюка перед реальністю. Батькам необхідно пояснити малюку, чому вчитель веде себе таким чином. Розкажіть, чому він сердитися або критикує, чому може когось лаяти. Домашня дитина, яка йде в перший клас, повинна навчитися поважати дорослих, але не бояться їх. Дитині необхідний досвід спілкування з дорослими. Завдання батьків - забезпечити сприятливі умови для такого спілкування ще до школи.

АДАПТАЦІЯ ДО ШКОЛИ

Літо швидко минуло, і от настав вересень. З вікна лунає всім знайома пісня «...буквы разные писать тонким перышком в тетрадь учат в школе, учат в школе...», її перекрикує «сестренка Наташка теперь первоклашка», а вулицею стрункими рядами йдуть мами й тата, тримаючи за руки маленьких першокласників.

У щасливих батьків першокласників вир почуттів і емоцій: радість, гордість, хвилювання, переживання, страх... «Як там буде, у школі? Як навчатиметься моя дитина? Чи все зможе вивчати? Чи не кривдитимуть її? Чи вона нікого не битиме? За яку парту посадять? Який урок стане улюбленим? Цікаво, чи коли-небудь вона навчиться красиво писати? А читати швидко?»

І от куплено величезний букет квітів, у портфелі акуратно лежать нові зошити й підручники, олівці заточені, бантики зав’язані. Усе! У перший клас.

І саме тоді ти розумієш, що букет, портфель і бантики — все це тільки зовнішня сторона. А є ще те, що всередині. Адже для дитини настає зовсім нове життя, дo якого їй доведеться пристосовуватися. Фахівці вважають, що перші місяці в школі — найскладніший час у житті багатьох учнів. Як зробити так, щоб дитина почувалася комфортно в нових умовах, як допомогти адаптуватися?

Перші 2-3 тижні особливо важкі для дитини. І наслідком цього є головні болі, порушення сну, зниження апетиту тощо. Отже, дорогі друзі, варто бути особливо уважними до дитини в період адаптації.

Якщо ви знаєте, що ваш малюк складно пристосовується до нових умов, то обов'язково візьміть відпустку на пару тижнів. Тоді й адаптація минатиме значно легше: ви зможете раніше забирати дитину після уроків, не залишаючи її у групі продовженого дня і матимете час поговорити з нею про те, що сьогодні було в школі. Спочатку вам доведеться робити з першокласником уроки, а це дуже важливо, адже навчити дитину самоорганізації просто необхідно.

Якщо вам не потрібно поспішати на роботу, то ви зможете спочатку щодня спілкуватися із учителькою. Чому це важливо? По-перше, тому що вчителька, відчуваючи зацікавленість батьків, краще ставитиметься до дитини (факт перевірений). Та й розв'язати більшість проблем тоді вдасться по гарячих слідах, тобто швидко.

Найперший день

- Матусю, а сьогодні перше вересня?

- Так, Настюшо!

- Ура, а ти мене до школи вестимеш?

- Ну, звісно!

- А зі мною навчатимешся?

- Ні. У школі діти самі навчаються, без мам і тат.

- Ні... Я так не бажаю...

Перший день буде зовсім коротким. Після врочистої лінійки малюків вишикує парами їхня перша вчителька, і вони вирушать до класу. Іноді першого дня відбувається екскурсія школою, щоб першачкам стало зрозуміло: ось їдальня, ось туалет, ось розташовується твій клас, а це — тс-с-с-с, кабінет директора.

Перший урок — це знайомство: зі школою, із учителем — отаке захоплююче введення до Країни Знань. Усім дітям найчастіше це подобається, і вони не встигають засумувати за батьками. Заберіть дитину рано навіть якщо у вашій школі є група продовженого дня, нехай у свій перший шкільний день малюк повернеться додому відразу після тих двох-трьох уроків, якими для нього відкривається шкільне життя. Нових вражень і позитивних емоцій йому вистачить надовго. Про що потрібно запитати дитину в її перший шкільний день?

Як звати твою вчительку?

Як звати твого сусіда (сусідку) по парті?

Що нового ти дізнався сьогодні в школі?

Що тобі було незрозуміло? (Якщо зможете, то поясніть дитині самі, а якщо ні — не забудьте повідомити про це вчительку.)

З ким зі своїх однокласників ти вже познайомився? Які уроки у вас були? Чи було тобі цікаво?

Попросіть дитину переказати стисло те, про що їй розповідали на уроці.

Можливі проблеми першого дня

Нам, дорослим, вони можуть видатися зовсім несерйозними, а от для дітей подібні «дріб'язки» можуть бути справжніми труднощами.

  • Дитина злякалася нової обстановки;
  • дитина не подружилася ні з ким у класі;
  • малюк не знайшов туалет.

З усіма цими питаннями наступного дня ви обов'язково звернеться до вчительки й попросіть виправити ситуацію: туалет показати, школою поводити, з дітьми подружити (для цього навіть існують спеціальні ігри-дружилки).

А от якщо:

  • дитина розплакалася в школі;
  • дитина запевняє, що завтра до школи не піде, й просить відвести її назад до дитячого садка;
  • дитина говорить, що їй не сподобалося на уроках, і бажає, щоб завтра були тільки перерви.

Тоді потрібно втрутитися батькам. Розповідайте малюкові про школу, згадайте історії зі свого дитинства, які доведуть дитині, як у школі може бути весело й цікаво. Поговоріть і про те, що уроки — це чудово, на них можна дізнатися багато нового, навчитися всього того, що стане в пригоді в житті. Але якщо ситуація повторюватиметься щодня, обов'язково зверніться до вчителя й психолога.

День другий

- Щось мені в школі не подобається...

- А чому не подобається?

- А там немає на стінках картинок, як у садку. І на обід зелену цибулю не дали. І ще такої вантажівки немає, як у нас у групі. Давай завтра повернемося назад до садка.

Отже, малюк починає потихеньку освоюватися в новому середовищі. Він уже запам'ятав імена декількох однокласників, учительки. Його розповіді «про життя в школі» стають зв'язнішими і поширенішими. Уже з'явилися перші зошити, щоденник. Для батьків це дуже зручно. Розглядайте зошити і читайте щоденник, адже це допоможе вам докладніше розпитати дитину.

Перший тиждень

- Матусю, а ти теж до школи ходила, як була маленькою?

- Звісно, ходила.

- Ти мала портфель?

- Так, червоний такий.

- А ти теж, як я, цукерки на уроці їла?

- Було одного разу.

- А вчителька сказала, що моя мама так ніколи б не зробила. І двійку мені поставила.

Увесь перший тиждень вересня — це і є найперший етап адаптації. Дитина звикає до нових людей, нових правил, до обстановки. Вона поступово запам'ятовує, де розташована її парта, як дістатися класу або спортивної зали, знайти вихід на вулицю. Вона будує взаємини з однокласниками, намагаючись знайти своє місце в дитячому колективі. Малюк придивляється до вчителів і однокласників.

Минув місяць

- Привіт! Як справи?

- Вибач, кваплюся, поспішаю!

- Що трапилося?

- Так донька до першого класу пішла. Уроки потрібно робити. Завтра математика й ще потрібно намалювати собаку.

Не тільки дитина звикає до школи, але й батьки. Ви вже познайомилися із учителькою, напевно побували на батьківських зборах, навчилися виконувати домашні завдання й зрозуміли, що таке перший клас і школа взагалі для батьків. І звісно, у всіх батьків виникає чимало запитань. Наприклад, от таких:

Скільки часу триває адаптація до школи в першокласників?

У кожної дитини по-різному. Як правило, до кінця вересня — початку жовтня малята вже звикають до нового режиму, «приймають» учительку як авторитетного дорослого, знають усіх однокласників на ім'я, виконують поки нескладні домашні завдання.

Однак, не у всіх дітей адаптація відбувається так швидко й непомітно. Є діти, які звикають досить повільно й освоюються на новому місці тільки у грудні, а то й у лютому. Саме такі малюки потребують допомоги й підтримки родини.

А що робити, якщо вже лютий, а моя дитина так і не звикла до школи? Вона вередує, зранку відмовляється туди йти і запевняє, що не любить учителя.

У такому випадку ви терміново потребуєте консультації психолога. Можливо, справа зовсім не в тому, що дитина погано адаптується до школи. Швидше за все, у такій ситуації потрібно подивитися уважно на взаємини дитини з учителем. Так трапляється, що після м'якої та доброї звичної виховательки дитина нізащо не виявляє бажання «подружитися» з суворішим і вимогливішим учителем. Саме тут на допомогу й повинен прийти психолог.

Чи може так трапитися, що дитина до школи так і не звикне?

Звісно, рано чи пізно до школи звикають усі діти. Але у першокласників так трапляється: час спливає, а до школи йти все більше не хочеться, дитина плаче й вередує, відмовляється готувати уроки. Причини можуть різнитися: занадто ранній похід до школи, перевтома через непомірні навантаження, учитель, який не може поки знайти підхід до вашої дитини. Зрідка батьки приймають рішення забрати дитину й піти до школи через рік. Але це, повторюю, швидше виняток, ніж правило.

ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ШЕСТИРІЧОК ДО ШКОЛИ

Вступ до школи - переломний момент у житті дитини. Це «кризовий період» і ця «криза» виявляється у тому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти навчальними способами. У житті дитини змінюється все: обов’язки, оточення, режим.

Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різному – від 2 тижнів до 2-3 місяців (залежно від рівня їх готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров’я).

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ШКІЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ.

- формуйте позитивне ставлення до школи;

- виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;

- формуйте адекватну самооцінку;

- не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;

- привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині;

- частіше хваліть, а не докоряйте;

- пам’ятайте, що кожна людина має право на помилку;

- частіше згадуйте себе у дошкільному віці;

- любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте їі такою, яка вона є.

Кiлькiсть переглядiв: 737

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Квітень 2020 Наступна
ПВСЧПСН
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930